Незважаючи на деякі відмінності, які існують між цими точками зору, принципових розбіжностей між ними немає, тому що в обох випадках право на захист розглядається як обов'язковий елемент самого суб'єктивного права.

Такому розумінню права на захист протистоїть одержує все більше поширення в літературі думка, відповідно до якого право на захист являє собою самостійне суб'єктивне право. Це право як реальної правової можливості з'являється у власника регулятивного цивільного права лише в момент порушення чи ос-паріванія останнього і реалізується в рамках що виникає при цьому охоронного цивільних правовідносин. Ця позиція видається найбільш переконливою.

Як і будь-яке інше суб'єктивне право, право на захист включає в себе, з одного боку, можливість здійснення уповноваженою особою власних позитивних дій і, з іншого боку, можливість вимоги певної поведінки від зобов'язаної особи. Право на власні дії в даному випадку включає в себе такі заходи впливу на порушника, як, на ... Читати далі »