З термінами здійснення цивільних прав тісно пов'язані терміни виконання цивільних обов'язків. Оскільки праву суб'єкта завжди кореспондує чиясь конкретна обов'язок, строк здійснення права однією особою є одночасно терміном виконання обов'язків іншою особою. Термін виконання обов'язки, тобто термін, протягом якого боржник зобов'язаний вчинити певні дії або, навпаки, утриматися від їх вчинення, може бути передбачено законом, адміністративним актом або договором.

Прийнято розрізняти загальні та приватні (проміжні) терміни виконання обов'язків. Загальний термін охоплює собою весь період виконання обов'язків. Таким загальним строком буде, зокрема, узгоджений сторонами термін поставки, наприклад 1999 р. У межах загального терміну учасники цивільних правовідносин можуть домовитися про приватні (проміжних) терміни виконання зобов'язання. Так, у договорі поставки часто обумовлюються строки поставки окремих партій товарів (періоди поставки), які конкретизуються в графіку поставки (ст. 508 ЦК); у договорі підряду можуть бути передбачені терміни завершення окремих етапів роботи (ст. 708 ЦК) і т.д . При цьому належним виконанням обов'язків з боку боржника буде вважатися не тільки її виконання до загального терміну, але і з дотриманням встановлених сторонами проміжних термінів. Закон містить спеціальні правила щодо можливості дострокового виконання обов'язків (ст. 315 ЦК), відповідальності за прострочення (ст. 405-406 ЦК) і т.д.

Поняття і значення терміну позовної давності. Під терміном захисту цивільних прав розуміється строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права.