Наприклад, закінчення договору довічного утримання з коштом закон пов'язує зі смертю продавця, яка неминуче настане, хоч і невідомо, коли це станеться. Аналогічне значення в транспортних договорах мають посилання на початку або в кінці навігації, встановлення санного шляху і т.п. Для правильного обчислення терміну важливе значення має точне визначення його початку та закінчення. Відповідно до ст. 191 ГК протягом строку починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Наприклад, якщо спадкодавець помер 14 вересня, встановлений ст. 546 ЦК 1964 6-місячний термін на прийняття спадщини або відмова від нього починає текти з 15 вересня. Так само вирішується питання в тих випадках, коли термін обчислюється в годинах та хвилинах: строк починає текти з наступного одиниці часу. Що стосується правил закінчення перебігу строку, то вони різняться в залежності від використовуваної одиниці часу. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку (ч. 1 ст. 192 ЦК). Наприклад, трирічний термін позовної давності, що почав текти 1 квітня 1995, закінчиться 1 квітня 1998 Аналогічним чином вирішується питання про останній день строку, обчислюваного кварталами, місяцями і тижнями (ч. 2-4 ст. 192 ЦК). При цьому якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця. Так, якщо узгоджений сторонами 2-місячний термін виконання обов'язків почав текти 1 січня, закінчення цього строку випадає на 28 або 29 лютого. Термін, визначений у півмісяця, розглядається як строк, який обчислюється днями, і вважається рівним 15 дням, незалежно від кількості днів у відповідному місяці. У тих випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається найближчий наступний за ним робочий день (ст. 193 ЦК). Якщо строк встановлено для вчинення будь-які дії, воно може бути виконане, за загальним правилом, до 24 годин останнього дня терміну. Однак коли це дія повинна бути вчинена в організації, термін закінчується в той час, коли в цій організації за встановленими правилами припиняються відповідні операції, наприклад закінчується робочий день, закривається склад і т. п. Всі письмові заяви та повідомлення, хоча б і призначені для подання у відповідні організації, але здані на пошту або на телеграф до 24 годин останнього дня строку, вважаються поданими в строк. Види строків. Численні терміни, що зустрічаються в цивільному праві, можуть бути класифіковані по цілому ряду конкретних підстав. Залежно від того, ким визначаються терміни, розрізняються законні, договірні і судові терміни. Законні строки зафіксовані в законах та інших нормативних актах. Наприклад, законом встановлено 6-місячний термін для прийняття спадщини або відмови від нього (ст. 546 ЦК 1964 р.), термін настання повної цивільної дієздатності (ст. 21 ЦК), термін позовної давності (ст. 196 ЦК) і т. д . Строки, що встановлюються угодою сторін, називаються договірними. Судові строки - це строки, встановлені судом, арбітражним або третейським судом. Наприклад, суд може призначити строк для безоплатного усунення підрядником недоліків в роботі (ст. 723 ЦК), для опублікування спростування відомостей, що порочать честь і гідність громадянина (ст. 152 ЦК), і т. п. За правовими наслідками строки поділяються на правообразующіе, право-що змінюють і правоприпиняючі. Так, момент передачі речі, за загальним правилом, визначає момент виникнення права власності (ст. 223 ЦК).
|