Наявність у представника повноважень - неодмінна умова будь-якого представництва. У цивільному обороті зустрічаються, однак, і такі випадки, коли угоди та інші юридичні дії від імені і в інтересах одних осіб здійснюються іншими особами, які не мають на це необхідних повноважень. Іноді така ситуація виникає в чистому вигляді, коли між учасниками цивільного обороту взагалі відсутня будь-яка попередня домовленість про представництво. Наприклад, громадянин, знаючи, що його знайомий потребує дачному приміщенні, але не маючи від нього з цього приводу ніякого конкретного доручення, укладає від його імені договір про оренду будинку. Частіше, однак, у реальному житті має місце так зване уявне представництво, коли учасники цивільного обороту думають, що діють відповідно до правил про представництво, але в дійсності представник відповідним повноваженням не володіє. Прикладами такого уявного представництва можуть служити випадки невірного оформлення довіреності, припинення її дії в зв'язку з закінченням терміну дії, скасуванням її представляють, і т.п. Нарешті, нерідко трапляється, що представник має в своєму розпорядженні повноваженням, однак при його здійсненні виходить за його межі, наприклад укладає договір про придбання для акредитуючої майна в значно більшій кількості, ніж йому було доручено.

Правові наслідки представництва без повноважень. У всіх випадках угоди та інші юридичні дії, вчинені однією особою від імені і в інтересах іншого, не породжують для останнього відповідних прав і обов'язків.