Цивільно-правові обов'язки, як і права, мають неоднаковий зміст. Так, в абсолютних правовідносинах, наприклад правовідносинах власності, де в якості зобов'язаних суб'єктів виступають все протистоять правовласнику треті особи, обов'язки останніх носять пасивний характер. Вони повинні утриматися від дій, що перешкоджають уповноваженій особі здійснювати дозволені їй активні дії щодо задоволення своїх інтересів. Навпаки, у відносних, зокрема зобов'язальних, правовідносинах цивільно-правові обов'язки полягають перш за все у позитивних діях, здійснення яких забезпечує задоволення інтересів уповноваженої.

Поняття меж здійснення цивільних прав. Закріплюючи принцип вільної реалізації належать громадянам і юридичним особам суб'єктивних прав, чинне законодавство одночасно пред'являє певні вимоги, які повинні дотримуватися при їх здійсненні. Зміст цих вимог є різним, тому що залежить від характеру і призначення конкретних суб'єктивних прав. Разом з тим закон містить і ряд таких вимог, які можуть розглядатися як спільних кордонів (меж) здійснення будь-яких суб'єктивних прав. На жаль, у новому ЦК (ст. 10) загальні межі здійснення цивільних прав позначені досить скупо, у зв'язку з чим деякі з них доводиться виводити з загальних засад цивільного законодавства.

Перш за все здійснення цивільних прав не повинно порушувати прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.