Останнє, у свою чергу, визначається його призначенням, тобто тими цілями, для досягнення яких воно і надається уповноваженій липу. Так, суб'єктивне право авторства покликане забезпечити суспільне визнання того факту, що особа є творцем нового, творчо самостійного твору. У зв'язку з цим на перший план висувається надана творця твору можливість вимагати від усіх третіх осіб утримання від яких би то не було дій, які заперечували б або ставили під сумнів цю обставину. Конкретні способи реалізації цієї можливості, т. з. способи здійснення суб'єктивного права авторства, можуть бути самими різними, проте суть їх у даному випадку буде зводитися до вимоги відповідної поведінки від зобов'язаних осіб. Поряд з цим право авторства може здійснюватися суб'єктом і за допомогою власних активних дій, хоча такий спосіб здійснення права в даному випадку є лише допоміжним засобом його реалізації.

Від характеру суб'єктивного права залежить у кінцевому рахунку й те, вичерпується чи здійснення права будь-то одним дією або виражається в триваючих, повторюваних діях уповноваженої суб'єкта. Так, наприклад, якщо суб'єктивне право на прийняття спадщини може бути здійснено лише одноразово, то право наймача за договором найму передбачає ряд триваючих, багаторазово повторюваних дій щодо користування жилим приміщенням.

Виконання обов'язків. Здійснення суб'єктивних прав знаходиться в нерозривному зв'язку з виконанням обов'язків. Найбільш наочно це проявляється при реалізації права вимоги, особливо в тих випадках, коли уповноваженою особа може домагатися від зобов'язаного суб'єкта виконання певних активних дій, зокрема передачі майна, виконання робіт, надання послуг і т. п. Зв'язок між правом на активні дії та обов'язком третіх осіб не перешкоджати їх здійсненню менш помітний, однак безумовно присутній у правовій дійсності.

Цивільно-правовий обов'язок характеризується як міра належної поведінки зобов'язаної особи, якої вона повинна слідувати у відповідності до вимог уповноваженої суб'єкта з метою задоволення його інтересів.