На неї покладається обов'язок відшкодування реальних збитків. Якщо, однак, помилка виникла з вини самої помиляється боку або за обставинами, від неї не залежать, то й помиляєшся сторона зобов'язана відшкодувати реальні збитки іншій стороні, що остання могла зазнати внаслідок визнання укладеної угоди недійсною (п. 2 ст. 178 ЦК). Поняття здійснення цивільних прав. Відповідно до п. 1 ст. 9 ГК громадяни та юридичні особи на свій розсуд здійснюють належні їм цивільні права. Це означає, що всі питання, пов'язані з використанням суб'єктивних прав, включаючи обсяг і способи їх реалізації, а також відмовою від суб'єктивних прав, передачею їх іншим особам тощо, вирішуються уповноваженими особами за їх власним розсудом. Наприклад, кредитор в позиковому зобов'язанні може не тільки вимагати повернення боргу, але і скласти його з боржника, зменшити його розмір, уступити своє право вимоги іншій особі і т.п. При цьому відмова громадян і юридичних осіб від здійснення належних їм прав не тягне припинення цих прав, за винятком випадків, передбачених законом. Наприклад, не можна виключив, з акціонерного товариства акціонера, не приймає участі в управлінні справами акціонерного товариства. Навпаки, спадкоємець, не скористався без поважних причин своїм правом на прийняття спадщини протягом 6-місячного терміну після відкриття спадщини, втрачає це право. При цьому, однак, необхідно враховувати два наступні обставини. По-перше, деякі суб'єктивні права одночасно виступають в якості цивільно-правових обов'язків. Наприклад, згідно з законом опікун не тільки має право вчиняти від залічи недієздатного цивільно-правові угоди, але і зобов'язаний це робити, якщо того вимагають інтереси опікуваного. Тому реалізація деяких суб'єктивних прав залежить не тільки від усмотреніяуправомоченних осіб, але й від приписів закону. По-друге, слід підкреслити, що в даному випадку мова йде про конкретні суб'єктивні права, якими володіють громадяни і юридичні особи.
|